Всебілоруський конґрес вкінці 1917 року проголосував за автономну республіку Бєларусь. Представники конгресу створили перший білоруський парламент – Раду Білоруської Народної Республіки. Виконавчий комітет фактично став урядом БНР, який називався Народним Секретаріатом. 25 березня 1918 року Рада БНР прийняла 3-й універсал, в якому Білорусь оголошувалась вільною і незалежною державою. Білоруську Народну Республіку офіційно визнали Україна, Туреччина, Фінляндія, Австрія, Чехословаччина, Литва, Естонія, Латвія, Польща, Вірменія та Грузія. В серпні 1997 р. в Нью-Йорку на 22-й сесії Ради БНР президентом Ради була вибрана Івонка Сурвіла.
Теперішній Президент Ради БНР в екзилі художниця і громадський діяч, Iвонка Сурвіла (Шиманець) народилася 1936 року в Стовпцях, містечку на захід від Мінську. З 1944 року – емігрувала з Білорусі, де пробула лишень 9 років із свого життя. Далі жила у Франції‚ Данії‚ Іспанії. Зараз проживає в Канаді, в місті Оттаві. Має двох дочок. Навчалася у вищій Художній Школі в Парижі‚ а згодом скінчила лінгвістичне відділення Сорбонського університету (1959).
Крім рідної білоруської, знає вісім мов: французьку‚ іспанську‚ англійську‚ датську‚ німецьку‚ латинську‚ норвезьку та польську, з яких досконало володіє п’ятьма. Мабуть, до переліку відноситься і українська, якою ставились питання у цьому інтерв’ю.
У 1958-1965 роках працювала в білоруській редакції Іспанського Національного Радіо, журналістом, викладала в Французькому інституті. В 1969 переїхала до Канади. Відразу почала працювати англо-французьким перекладачем у Федеральному уряді Канади. Займається живописом‚ графікою, має понад тридцять художніх виставок. В 1989 році організувала Канадський Фонд Допомоги Жертвам Чорнобиля в Білорусі і була його керівником до моменту обрання Президентом Ради БНР. Пропонуємо читачам “Оттавського Вісника“ інтерв’ю, яке пані Івонка Сурвіла погодилась дати нашому виданню.
- Пані Івонко, Ви є сьомим Президентом і першою жінкою, яка очолила уряд БНР за всі роки його існування. Вас переобрали на другий термін, Ви ввійшли у світовий список семи найвпливовіших жінок-лідерів поза межами своєї держави. Неважко Вам, як жінці, нести тягар боротьби, яка продовжується вже 88 років?
- Уважаю барацьбу за лепшую долю нашага народу цяжкой не таму, што я жанчына, а таму, што моцна перажываю тое, што Лукашэнка зрабіў зь беларускай дзяржавай і зь беларускім народам. Перажываюць гэта ў се беларусы, якія любяць свой край і свой народ. Усе мы жадаєм, каб Беларусь заняла пачэснае месца ў сям 'і дэмакратыяў сьвету.
- Білоруська та українська історії початку першої половини минулого століття мають багато спільних рис - встановлення національних урядів, проголошення незалежності, поразка, вигнання, продовження діяльності далеко від батьківщини. Причина завжди та сама – наш історичний сусід Росія. Чи існують тепер якісь стосунки поміж БНР та РФ?
- Стасунка ў з Расейскай Фэдэрацыяй Рада БНР ня мае. Я мела пра ў да нагоду выслаць дыпляматычную ноту міністру Замежных Справа ў Расеі, калі ён, гаворачы пра дарогу з Калінінграду ў Маскву, забы ў ся, што апрача Літв ы , існує таксама такая Беларусь, зь якой таксама трэба дагаварвацца, каб праз яе праяжджаць. Але нармальна, кантактавацца цяпер з Расеяй ня мае сэнсу. Інтарэсы Расеі зусім не супадаюць з нашымі.
- Відомо, що теперішня влада в Білорусі далі пов’язує себе із продовженням совєтської республіки. А як багато білорусів на Батьківщині знають про сучасну діяльність Ради БНР? Чи ви маєте якусь підтримку з Білорусі?
- Адна з праблема ў нашага народу - гэта, што ён ёсьць по ў насьцю ізаляваны. Апрача перадача ў Радыя Свабода, да апошняга часу адзіную інфармацыю, якую беларусы атрымоўвалі, гэта была прапаганда лукаш э нкаўскіх СМІ. Незалежная прэса, якой што раз меней, публікуе Звароты Рады БНР да беларускага народу. Радыё Свабода паведамляе пра нашу дзейнасьць. Апошнім часам, зьявілася некалькі новых крыніц інфармацыі. Думаю, што людзі, якія хочуць ведаць праўду, ведаюць пра Раду БНР і пра тое, што мы робім. Але ёсьць і тыя, што вераць афіцыйнай зьняважаючай прапагандзе наконт нас.
- Коли останній раз Ви відвідували рідні краї?
- Апошні раз я была ў Беларусі ў 1992-м годзе, у сувязі з маёй працай у галіне дапамогі ахвярам Чарнобыля.
- Що Ви можете сказати про сучасне становище в Білорусі?
- Усё у Беларусі робіцца, каб застрашыць народ, каб ён галасава ў за “моцнага” правадыра. Падчас гэтага выбарчага пэрыяду, рэжым аднак пайшо ў задалёка. Нават наш спакойны народ не перанясе, на маю думку, столькі зьдзеку з боку ў лада ў . Пра сучаснае становішча ў Беларусі у Атаўскай газэце няда ў на бы ў апублікаваны артыкул пра страх, які ахапіў Беларусь перад выбарамі.
- Уряд Лукашенкі тотально заборонив агітацію від опозиційних кандидатів, зустрічі з виборцями трактуються, як порушення громадського спокою і супроводжуються арештами. Один з кандидатів на днях був просто побитий разом із своїми прибічниками і журналістами на очах у людей, за використання звичайного мегафону на мітингу дають термін ув’язнення, і навіть національний білоруський прапор є приводом до затримання, через що білоруси змушені використовують, як символ опозиції, джинсову матерію. Чи можлива, на Вашу думку, в таких умовах “джинсова“ революція на кшталт “помаранчевої“ чи “трояндової“?
- Як пройдуць выбары і як зарэагуе насельніцтва на “элегантную” фалсыфікацыю іх, цяжка сказаць. Але якія-бы ня былі вынікі на выбарах 19-га сакавіка, змаганьне за волю і незалежнасыдь будзе прада ў жацца да перамогі.
- Як Ви оцінюєте шанси опозиції в теперішніх президентських виборах?
- Калі ня мыляюся, Вы мяне пытаеце, ці я веру што надыйдуць зьмены у Беларусі. Так, моцна ў гэта веру.
- А як би Ви найкоротше охарактеризували Лукашенка?
- “Маскоўскі ТРАЯНСКІ КОНЬ”.
- Кого з двох опозиційних кандидатів у президенти Білорусі, Аляксандра Мілінкевича і Аляксандра Козуліна, ви підтримуєте найбільше? Яку участь бере БНР у теперішніх виборах?
- Рада БНР на сваей С э сіі у Нью Ёрку у лістападзе 2005 г. вырашыла падтрымо ў ваць ўсіх кандыдата ў , якія змагаюцца за незалежную, дэмакратычную і беларускую Беларусь. Асабіста, я думаю, што Спадар Мілінкевіч бы ў -бы вельмі добрым правадырем.
- З якими опозиційними білоруськими силами найплідніше співпрацює Рада БНР?
- На гэтае пытаньне дазвольце не адказаць, дзеля відавочных прычына ў . Рада ёсьць панад ўсімі партыямі.
- Які у вас відношення з білоруським рухом спротиву “ЗУБРОМ“?
- “Зубр” гуртує маладых людзей, бальшыня якіх падзяляе нашыя ід э алы адносна будучыні Беларусі. Мы пакладаем вялікія надзеі на беларускую моладзь наагул.
- Як, на Вашу думку, розвиватимуться найближчим часом події в Білорусі?
- Калі судзіць па характары беларусаў, зьмены будуць адбывацца “in small steps”, але адбывацца яны будуць. Кожная акцыя на карысьць свабоды будзе збліжаць нас да нашай мэты - вольнай, незалежнай, беларускай дэмакратычнай дзяржавы. Але шмат будзе залежаць, безумо ў на, ад паводзінаў рэжыму. Нават наш спакойны, памярко ў ны народ можа “выйсьці шчыльнымі радамі”, каб адваяваць волю і шчасьце.
- Яку участь бере Канада у виборах 19 березня?
- Канада за ў сёды выказвала абуреньне перад непавагай право ў чалавека ў Лукашэнка ў скай Беларусі. У міжнародных арганізацыях, Канада выступае ў абарону д э макратыі. Аднак, канадыйскія палітыкі не за ў сёды разумеюць канцэпт тэрору. Няраз мусела тлумачыць, што Лукашэнка не прадста ў ляе волі беларускага народу. На выбары, як выглядае, Атава пашле назіральнікаў толькі ў рамках АБСЕ.
- Поза країнами колишнього совітського блоку, чому західні мас-медія, особливо тут, у Новому Світі, так мало присвячують уваги до диктаторського режиму Лукашенкі, зникненню людей, безпідставних арештів та тюремних термінів? Зокрема, що робиться для поінформування громадськості в Канаді? І як до цього офіційно відноситься Оттава?
- Найбольшую падтрымку мы маем ад народа ў , якія самі прайшлі церністы шлях Беларусі. Пркыладам магу назваць Ч э хію. Народы, якія не перажылі ані акупацыі ані дыктатуры, толькі апошнім часам пачалі ўключаць нас у свае прыярытэты. Балканскія падзеі, падзеі у Чач э ніі, Украіне, у Грузіі, па крысе раскрываюць вочы людзей, якім дасюль было - ці прынамсі в ы давалася - выгадней ня бачыць некаторых падзеяў у суседзтве Расеі. На гэта могуць быць дзьве прычыны. Вы, як журналіст, ведаеце, што СМІ цікавяцца болей ґвалтам, як цярплівасьцю ды вытрываласьцю чалавецтва. А наш памярко ў ны народ, які столькі перажы ў у XX стагодзьдзі, асьцярагаецца гвалту, каб выжыць. Таму заходнія СМІ больш ахвотна высылаюць журналістаў на блізкі Усход, як ў Беларусь. Сымпатыя ў Канадзе да Украіны ёсьць вялікай заслугай украінскай дыяспары. Другой прычынай можа быць папросту няведаньне Захаду пра Беларусь, якую Масква за ў сёды прадста ў ляла навонкі, як частку свае тэрыторыі. Што да ў радавых кола ў , зусім магчыма, што палітычныя дарадчыкі ў справах Усходняй Э ў ропы не ас э нсавалі яшчэ по ў насьцю магчымай ролі нашых краінаў у дачыненьні да Канады.
- Чи є надія, що недавно обраний новий уряд Канади може вплинути на ситуацію в Білорусі?
- Вера і надзея дазволіла чалавецтву перажыць найгоршыя мамэнты людзкой гісторыі. Мы таксама жывём зь верай у лепшую будучыню і з надзеяй на зьмены. Дзеля вялікай павагі, якой карыстаецца Канада ў Беларусі, Атава магла-б мець вялікі ў плы ў ня толькі на матэрыяльны дабрабыт нашага народу, але і на ў спрыйманьне ім вонкавага сьвету і свае ў ласнае будучыні.
- Які найбільші здобутки досягла Рада БНР за останній час? Які плани Ради БНР на майбутнє?
- Рада БНР за ў сёды бараніла інтар э сы беларускага народу. У гэтым мамэнце, нашаму народу патрэбная як ніколі падтрымка ў змаганьні супраць дыктатуры, патрэбная інфармацыя, абмены зь заходнімі д э макратыямі. Мы ў сё робім, каб гэта яму было дадзена. Нашая праца мае задавальняючыя вынікі. Тут магу толькі сказаць, што Рада будзе прада ў жаць сваю дзейнасьць да асягненьня беларускім народам нармальнага ладу жыцьця ў сваей ў ласнай беларускай дэмакратычнай дзяржаве.
- Про намагання Кремля впливати на українські президентські вибори говорити зараз не доводиться. Якої загрози під час виборів у Білорусі сподіватися з боку Росії?
- Магчымасьці бязконцыя. Дазвольце мне не даваць Крамлю дадатковых ід э яў.
- Як білоруська діаспора, не тільки в Канаді, але і у світі, готова до виборів в Білорусі?
- Беларуская дыяспара ў ва усім сьвеце сочыць за выбарамі ў Беларусі, і стараецца ў меру магчымасьці падтрымаць нашых змагаро ў за вольную Беларусь. Ува ўсім сьвеце адбываюцца дэманстрацыі пад бел-чырвона-белымі сьцягамі, інфармуюцца ў рады пра падзеі на Беларусі, пасьпяхова праводзіцца лабіраваньне на карысьць зьмена ў палітыкі ў дачыненьні да Беларусі. Моладзь ува усім сьвеце бярэ удзел у так званых “джынсавых” рухах на карысьць Беларусі. Сьвет прыслухо ў ваецца. Калі ўся гэ тая э нэ ргія штосьці вартая, яна прынамсі маральна падтрымае наш народ ў змаганьні .
- 23 листопада 2004 року, Ви від імені Ради БНР, направили привітання, тоді ще кандидату у президенти, Вікторові Ющенку. Багато білорусів, незважаючи на репресії у себе вдома, прийняли участь у подіях на київському Майдані, були офіційними спостерігачами під час українських президентських виборів в Придністров’ї, де попередили незаконне вкидання біля 8 тисяч бюлетенів, підтримували українські мітинги навіть тут, у Канаді. Цілком небезпідставно сподіваючись, що повалення московсько-кучмівського режиму, є кроком і до свободи Білорусі. Які стосунки у вас зараз з українським урядом? І назагал з Україною?
- Перамога Спадара Юшчанкі дала шмат надзеі беларускім змагаром за волю, хаця сытуацыя ў Беларусі непара ўнальна горшая. У лістападзе 2004 г. мы ўсе цешыліся разам з Вамі. На Украіне ёсьць дзесяткі тысяч беларуса ў. Дасюль мы там маем толькі аднаго раднага. Маю намер стварыць украінскі сэктар Рады БНР - дзеля гэтага вымагаецца Статутам прынамсі трох сябро ў Рады. Спадзяюся адведаць Украіну ў гэтым годзе.
- Пані Івонко, за Вашими плечима не одна художня виставка. Ви самі походите з мистецької сім’ї, можна сказати народилися поміж пензлів та фарб і стоптали не одну пару взуття у світових художніх галереях, але подібно як і багато українських державних діячів були змушені проміняти мистецтво на політику. Чи поміж всією своєю теперішньою діяльністю залишається Вам час на малювання? Якщо так, що Ви зараз малюєте?
- Як кожнаму мастаку, мне вельмі цяжка адма ўляць сабе тую вялікую радасьць, якую прыносіць творчасьць. Нічога вартага ўвагі цяпер не твару, але дазваляю сабе кожны тыдзень тры гадзіны на мастацтва. У гэты кароткі час, магу толькі зрабіць штосьці акварэляй. Кожны год прыгато ўваю на Каляды сваю віншавальную картачку.
- На початку ми вже згадували у нашій розмові про багато спільних рис у білоруській та українській історії. Безперечно, місяць березень, теж входить у цей перелік і напевне має неабияке символічне значення. 16 березня – день білоруської солідарності, на 25 березня припадає 88 річниця проголошення незалежності Білорусі – “День Волі“, цього самого числа у 99 році вбили одного з найвідоміших українських політиків та кандидата в президенти В’ячеслава Чорновола. Саме на березень тепер припадають важливі для майбутньої історії вибори як в Білорусі, так і Україні... Щоб Ви хотіли сказати напередодні цих подій?
- Ведаю пра Вячаслава Чорновола. Ён між іншым супрацо ўніча ў з БНФ. У 1999 г. ў Беларусі таксама зьгінула некалькі палітычных дзеячо ў. Зусім магчыма, што загады прыходзілі з таго самага месца. У наш дзень салідарнасьці, 16-га кожны месяц, мы іх прыпамінаем. 16-га сакавіка, таксама будзем зь імі ў нашых думках перад беларускай амбасадай у Атаве. Зь імі і з усімі змагарамі за волю, якія сёньня рызыкуюць жыцьцём каб выратаваць Беларусь. Як мне каза ў адзін з маіх супрацо ўніка ў, трэба быць вялікім аптымістам, каб захаваць веру, ў цяперашніх абставінах, ў канчатковую перамогу. Але мы маем прыклад Украіны. Зь вераю і мы пераможам.
- 19 березня, за давнім повір’ям, в Україну традиційно із далеких країв вертаються додому лелеки (бузьки). Напевне вони теж з’являються цього дня і в Білорусі, і хоча білоруським символом є зубр, хочемо побажати Вам та всім сябрам у діаспорі, вільно прилітати на свою вільну Батьківщину. Дякую за розмову.
- Дай Божа! Шчыра дзякую Вам за Вашую добразычлівасьць!